2015 – 2016
«Земля без людей для людей без землі»
девіз імміграції євреїв в Палестину.
Інсталяція актуалізує комплекс складних питань, звернених в минуле, теперішнє та майбутнє Сибіру, та будує дивовижний монументальний портрет сили, таємниці і краси.
Пролітаючи над Сибіром і вивчаючи його ландшафти згори, неможливо встояти перед значним масштабом, відкритістю, свободою, покоєм і дикістю неторканої природи. Існує повір’я, що назва походить від сибірсько-татарського сполучення «Земля, що спить» (Сиб Ір). Ця дрімлюча красуня сьогодні є частиною Росії і складає 77 відсотків її території, яку населяють лише 27 відсотків жителів всієї країни.
Захоплення території Сибіру датоване XVI століттям. Тоді групи кровожерливих козаків ввійшли на ці землі, і російська армія почала підкоряти собі та організовувати форти, просуваючись все далі і далі на Схід. До середини XVIІ століття райони, контрольовані Росією, розширились до Тихого океану, проклавши шлях для міграції семи мільйонам росіян дещо пізніше, в ХІХ столітті. На початок ХХ століття СРСР заснував потужну інфраструктуру для експлуатації місцевих ресурсів – асиметричні, паразитарні стосунки між імперією та колонією досягли свого апогею.
Беручи все найкраще з Сибіру, Росія розглядала цю територію як землю для всього небажаного. Одне із найбільш відомих місць людських страждань — рабська праця в таборах ГУЛАГу — приписало Сибіру репутацію депресивної та пустинної частини світу. Заслання в Сибір вважається найстрашнішою карою в свідомості будь-якого жителя пострадянських країн навіть сьогодні.
В 2014 році Росія відкрила «скриньку Пандори», порушивши всесвітній територіальний порядок, що був встановлений після закінчення Другої світової війни. Анексувавши Крим, вона створила прецедент, що дозволяє іншим імперіалістично налаштованим країнам переоцінити їх погляди на розширення території як доступну можливість. Беручи за урок помилки Росії в Україні, Китай – скромний і працелюбний давній гість в Сибіру – сьогодні має достатньо своїх людей, асимільованих з сибіряками. Вони мають російські паспорти, виховують дітей, обробляють землю, ведуть бізнес, нарощують політичний вплив, розмовляють і думають китайською… Якщо частина сибірських земель буде захоплена Китаєм найближчим часом, це стане можливим навіть без допомоги армії.
Багато питань про Сибір залишаються без відповідей, і ще більше потрібно задати. Мета цієї інсталяції полягає в тому, щоб відкрити двері до дискусії.
Виставка
“Постійна революція”, музей Людвіга, Будапешт, Угорщина, 2018.
Експозиція
“Горизонт подій”, МИСТЕТСЬКИЙ АРСЕНАЛ, Київ, Україна. Куратори Олександр Соловйов та Аліса Ложкіна.
Чорні китайські рушники.
Розмір: 350×2000 см.
Фото: Костянтин Стрілець та Віта Попова.
Експозиція
Міжнародний ярмарок сучасного мистецтва “ArtVilnius’15”, Вільнюс, Литва.
Зелені китайські рушники.
Розмір: 350х2000 см.
