2014
Ідея проекту “Четверте парадне”, яка виникла ще у 2008 році, пов’язана з місцем, де я в той час жив. Я не аналізував, чому, але одразу відчув ознаки Середньовіччя в тому районі, які, очевидно, є спільними для подібних житлових масивів: значна концентрація депресії, зла і вимушеного проживання людей. Радянські панельні висотки нагадували мені римські інсули – будинки для простолюдинів, в яких була відсутня каналізація, і всі нечистоти викидали просто на вузенькі вулички. А в наших реаліях це малосімейки, в коридорах яких нема світла, обгорілі сміттєві баки, тісні і обмальовані ліфти, а також сусіди, яких ти ніколи не зустрічаєш.
Тепер мені здається, що стався парадокс – минуле обігнало майбутнє. В кабалі є теорія, згідно якої часу не існує. Тобто всі події ніби розміщені на величезній шахівниці і відбуваються паралельно одна одній. Тоді я цього не знав, але уявив як різні епізоди, люди, предмети могли б накладатись. Так образи з інших часів з’явились в “парадних” багатоповерхівок. Це таке собі Середньовіччя, яке ніколи не закінчується.
Схема
Експозиція
Національний музей Тараса Шевченка. Київ, Україна.
Фото: Максим Білоусов.
Живопис
Олія, полотно.
Розміри: 150х200 см.
Четверте парадне.
Промінь ліхтарика.
Любовний лист.
Полювання.
Мисливці.
Інфанта.
Арбалетники.